Скоріш за все, збігом обставин було те, що на інтерв 'ю до київського індітронік гурту "Надто Сонна» я йшов, перед тим не спавши декілька діб. Навесні хпопцї випустили свій другий диск з назвою «Art Fraud», в якому акуратно поєднані вінтажні драм-машинки та синтезатори, поп-стьобні тексти та трохи майже не замаскованого шахрайства. Отож, герої вечора, які не дали мені заснути: Андрій "Paranoid"' Прокопенко (драм-машинка, програмування, клавішні, вокал, бек-вокал), Юрій "Dorialan" Марченко (гітара, клавішні, бас-гітара, бек-вокал), Сева Солнцев (драм-машинка, клавішні, програмінг, вокал, бек-вокал)
У вас немає жодної дівчини у гурті. Як так вийшло, що ви називаєтесь «Надто Сонна»?
Paranoid: Це чаша чергова провокація. Про яку ми не думали, але вона вийшла, як провокація. Можна трактувати, як «надто сонна музика». Взагалі, це одна моя знайома, коли ми видумували назви, сказала «...не сьогодні, я вже надто сонна. » Мені це словосполучення настільки сподобалось, що я просто вирізав ці два слова і виникла назва гурту.
Звідки взялися вокали на новій платівці?
Dorialan: На самом деле все очень просто: когда мы играли без вокала, мы его хотели. Но вокала не было, мы не могли петь. Сева смог.
Сева, ти десь навчався цьому, чи просто став і заспівав?
Сева: Перед записью альбома была идея, чтобы мы пели все втроём. Мы ходили учились у преподавателя, но какие-то успехи были только у меня. Позтому и решили, что петь буду я.
На альбомі немас жодного реміксу на відміну від «Фрагментів сну». Чи будуть вони надалі і на кого б хотіли, або не хотіли їх робити?
Paranoid: Основна ідея альбому була така, щоб зробити його максимально власними силами. Відповідно, ідея включення реміксів відразу відпала. Тобто навіть не йшло мови про те, щоб запросити якийсь вокал заспівати. Взагалі, колись почали робити ремікс на гурт Singleton, але якось він завис у повітрі. Чекаємо, поки гурт запише новий вокал. Також була ідея на «И Друг Мой Грузовик», є замальовка, але нажаль при великому бажанні - немає часу.
Хто чим займається окрім «Надто Сонної»?
Сева: Я занимаюсь звукорежиссурой. Я записываю различную музыку и свожу ее. Очень этим доволен.
Paranoid: Ми з Юрком займаємось програмуванням у веб-студії. Ми разом працюємо, відповідно легко потрапляти разом на репетиції.
Dorialan: помимо веб-студии у меня еще проект с Юркешем и Джонни Бардо.
Надто Сонну можна купити? Тобто, якщо б вам заплатили, чи виступили б ви за якусь партію чи громадську організацію?
Paranoid: Взагалі ми аполітична група. А громадські організації зараз також майже всі політизовані. Але, я думаю, ми б погодилися виступити на корпоративі.
Сєва: Музикант выступает и получает деньги. Но как показывает практика, музыкант и политика не совместимы.
Dorialan: Вообще, PR-агенства уже поняли, что на выборах на музыкантов тратить деньги не стоит. Потому что люди приходят послушать музыку и никаких политических выводов не делают. Так что можно играть смело за кого угодно.
Стиль першого альбому був визначений, як Downtempo/Electronic. У рецензіях на новий диск можна прочитати слово Індітроника. Звідки узявсь такий модний наразі префікс?
Paranoid: зараз я розумію, що навіть перший альбом можна було назвати Індітроник, тому що це було поєднання електронної та гітарної музики. Коли робили новий альбом, треба було якось ідентифікувати стиль. Тоді і прийшов цей термін.
Dorialan: на самом деле это все подмена понятий.
Paranoid: Так. Колись був період в українській музиці, коли всі гурти грали «альтернативу». Зараз вони грають «інді», як незалежні музиканти. До речі, треба очікувати, що вийде якийсь новий замінник І всі почнуть його використовувати.
Dorialan: нью-инди, пост-инди. инди ривайвл...
Фінальне питання: про що мріє Надто Сонна?
Paranoid: Щоб можна було заробляти суто музикою. Насправді дуже напрягає, що доводиться працювати на двох роботах, одна з яких приносить гроші, а інша - задоволення.
